Як складно інколи буває виховувати маленьких митців. Ось прибігають вони до тебе, показують нову картину, і так хочеться сказати “Вау, так це ж Шедевр!” Але робити цього не треба. Принаймні так кажуть викладачі американських Art of Education University та Thrive Art School у своїх роботах. Ділимося їх основними тезами:
 |
 |
У творчому вихованні надзвичайно важливі правила та рамки. Дивно, так? Але не стільки для дитини, скільки для батьків. Ти не можеш бути критиком робіт своєї дитини. Якщо малі показують свої малюнки та питають “Як тобі? Гарно?” не відповідай. Навіть якщо дуже гарно і хочеться похвалити. Поверни малюнок до дітей і попроси розповісти про нього. Що тут намальовано? Чому саме ці кольори та деталі, що тобі сподобалося? А чому? Важливо щоб дитина сама могла розповісти та зрозуміти свою творчість, а не очікувала постійного схвалення.
 |
 |
Крім того, дитина має мати творчу незалежність, та знати про це. Тобто, в неї є своє місце для творчості, є свої інструменти, вона має за них відповідати та знати, що якщо настав час малювати — ось мій стільчик, ось мій творчий куточок, а ось мої фарби з пензликами. Намагайся дати малим обумовлений час на творчість. Так, щоб їм ніхто не заважав та не відволікав. Важливо впровадити думку, що їх робота має цінність, та навчити поваги до себе та інших.
 |
 |
Звучить це все, звісно, трохи дивно у порівнянні з тим, як малих навчають у школі. Де так добре відомі “правильно/не правильно” та “красиво/некрасиво”? Але якщо це допоможе виховати маленьких Пікассо чи Кало, то чому б і ні? А ти що думаєш? Як сприяєш творчому розвитку? Поділитися своїми думками можна у нас на сторінках в соціальних мережах :)
